Перевірка стану особового рахунку

Оплата платіжною картою

Бланки платіжних квитанцій

Урядовий портал

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Кіровоградська обласна державна адміністрація

Кіровоградська обласна рада

ГАРЯЧА ЛІНІЯ Голови ОДА


Регулярные платежи



Історична довідка


Розвиток промисловості в основних містах Кіровоградської області в післявоєнні роки і пов'язане з цим зростання населення призвели до різкого збільшення водоспоживання. У той час усі міста області забезпечувалися водою з місцевих підземних джерел. Тільки м. Світловодськ забезпечувався водою з р. Дніпро, для чого там був побудований водозабір біля греблі (на Кременчуцькому ГЕС). Можливості місцевих джерел були обмежені. Проведені в той час гідрогеологічні дослідження показали, що видобування підземних вод, наприклад, для м. Кіровограда по всім водозаборам не може перевищити 40 тис. м3 на добу, для м. Олександрія – 9 тис м3 на добу. Крім того, якість видобутої води практично не відповідала нормам ГОСТу по багатьом показникам. Існувала небезпека потрапляння у воду радіоактивних речовин, так як місто Кіровоград розташоване на родовищі уранових руд.

Все це вимагало пошуків нових джерел водопостачання. Найбільш близьким і зручним, з точки зору розташування відносно основних міст, є р. Дніпро а також Кременчуцьке водосховище, розташоване в 120 км від м. Кіровограда за ймовірним шляхом прокладки водогону. Тому Кременчуцьке водосховище було прийнято як основне джерело водопостачання Кіровоградської області, а розроблювана система водозабезпечення була названа районним водопроводом "Дніпро-Кіровоград". На замовлення Кіровоградського облвиконкому проектування першої черги районного водопроводу "Дніпро-Кіровоград" здійснював в 1956-1965 роках Одеський проектний інститут "Укрюжгипрокоммунстрой" (головний інженер проекту -
Бронський І.А.).

Будівництво водопроводу було розпочато в 1966 році, для чого в м. Кіровограді було створено будівельно-монтажне управління СУ-2 "Гідроспецбуд" тресту "Дніпроспецбуд". Перша черга водогону здана в експлуатацію в 1973 році.

Служба експлуатації районного водопроводу "Дніпро-Кіровоград" була створена 12 вересня 1972 року. Попередньо вона складалась з 12 провідних спеціалістів, на плечі яких лягло завдання по підготовці споруд до пуску в експлуатацію, підготовку і навчання експлуатаційного персоналу.

Після десятирічної експлуатації водоводу в одну нитку паралельно тих дільниць, які найбільше порушували надійність водопостачання, розпочато прокладання другої нитки водоводу із сталевих труб діаметром 1200-1400 мм, а на ділянці "Світловодськ-Олександрія" місцями вкладається третя нитка водоводу. Станом на 1995 рік будівництво другої нитки основного водоводу закінчено, що дозволило збільшити ступінь надійності системи в цілому за рахунок зниження тиску у водоводах і наявності резерву.


Кіровоградське ВКГ

У Кіровограді водопровід існує з 17 травня 1893р. Першим джерелом водопостачання міста в ті часи був Озерний водозабір продуктивністю 150000 відер або 1,5 тис. м3/добу. Довжина водопровідних мереж - 16,2 км. Озерний водозабір поступово нарощував потужність. В передвоєнні роки до його складу входили свердловини Річного, Биківського та Злодійського водозаборів загальною потужністю 6 тис. м3/добу. Під час окупації міста водозабори та частина водопровідних мереж були зруйновані. З 1945р. велось відновлення зруйнованих та будівництво нового водозабору Лелеківського, потужністю 4 тис. м3/добу. В 1966р. введено в експлуатацію Масляниківський водозабір. Загальна потужність водозабору була встановлена 8,4 тис. м3/добу. На той час в місті налічувалось населення 161,4тис.чоловік. Розрахункова потреба води для міста склала 60 тис. м3/добу. Загальна фактична подача досягла до 29 тис. м3/добу. Якість води по окремих показниках, таких як вміст заліза, марганцю, не відповідала вимогам ГОСТу "Питна вода". Тому, враховуючи мізерні запаси та якість підземних вод в Кіровограді, по завданню Держплану України було виготовлено проект водопостачання міста із р. Дніпро. Бурхливого розвитку міська система водопостачання зазнала в 70-ті роки. В 1974р. із введенням 1-ої черги районного водогону "Дніпро-Кіровоград" місто одержало 24,7 тис. м3/добу дніпровської води. У 1984 році збудовано весь комплекс районного водогону і подача води в місто зросла до 100000 м3/добу і у 1992р. була доведена до 150000 м3/добу.

Побудовано парк резервуарів Зони І, насосну станцію Зона II-А, водогін ø 1000 - 700 мм довжиною 16,7км. від Зони І до Зони ІІ-А, понад 80 км розподільчих водопровідних мереж, тощо. Потужність водогону "Дніпро-Кіровоград" поступово нарощувалось і до 1986р. становила 60 тис. м3/добу, а подача із місцевих джерел на той час склала до 20 тис.м3/добу. Постановою міської санепідемслужби від 7.05.1976р. Озерний, Річний, Биківський та Злодійський водозабори виключені із схеми водопостачання міста через незадовільну якість води.

На сьогоднішній день середньодобова подача води на місто складає 55-60 тис. м3/добу, в тому числі: із районного водогону «Дніпро-Кіровоград» - 45-50 тис. м3/добу.; із місцевих джерел -10 тис. м3/добу. В резервуари (4 по 10000 м ) Зони І поступає очищена вода із районного водогону "Дніпро-Кіровоград". Тут з метою знезараження проводиться до хлорування води. Із резервуарів Зони І вода самопливом через два водогони ø 1000 і 1200мм транспортується в місто. Водогін ø 1000 проходить через місто і транспортує воду до РЧВ V=2000m3 на насосну станцію Зони ІІ-б, в мікрорайони В. Балка, Катранівка, частини Кущівки, 18 мкрн. та Зони ІІ-А. Водогін ø 1200мм L=22 км. проходить поза містом з північно-західного боку і транспортує воду до РЧВ Зони ІІ-А. Насосна станція Зони ІІ-А подає воду майже на всю правобережну частину міста і центр. Потужність насосної станції Зони ІІ-А 65 тис. м3/добу. На території розташовано 2 резервуари по 5000 м3 кожний. На водопровідних мережах протяжністю 800,5км. збудовані і працюють 8 водопровідних насосних станцій. Крім дніпровської води, споживачам міста подається вода із місцевих джерел, які зведені в два водозабору: Лелеківський і Холодні ключі, шо раніше входив до складу Масляниківського водозабору. До складу Лелеківського водозабору входять 37 свердловин, в т.ч. робочих - 11, 2 резервуари V= 1000 м3 і 500 м3, дві насосні станції II підйому, хлораторна. Вода з Лелеківського водозабору подається в лівобережєний район Лелеківки та на насосну станцію Ш-го підйому Зони ІІ-б. На території Зони ІІ-б є три резервуари: два по V= 1000 м3 і один V= 2000 м3. До складу водозабору Холодні ключі входять свердловини, розташовані в б. Базарній (Холодні Ключі) - 17 штук, із них робочі - 6.

До 1947 року в місті Кіровограді каналізація була відсутня, населення користувалося вигрібними ямами, з яких нечистоти вивозилися на поля фільтрації. У 1958 році було закінчено будівництво, потужністю 8,4 тис. м3/доб., першої черги комплексу міської каналізації, тобто 12км каналізаційних мереж, дві насосні станції перекачки, біоставки. У 1973р. закінчено будівництво другої черги комплексу міської каналізації, тобто 104км мереж, і перша черга очисних споруд потужністю 30 тис. м3/доб. з повною біологічною очисткою стічних вод. У 1989-90 роках частково збудована друга черга очисних споруд, що збільшило потужність ОС до 60 тис. м3/доб. У 1991р. розпочато будівництво третьої черги ОС потужністю 100 тис. м3/доб., але будівництво припинено. До теперішнього часу залишилися не каналізованими райони Лелеківки, Ст.Балашівки, Масляниківки, Арнаутово, Завадівки, Балки, Кущівки.